Семінари
Клуб педагогічної взаємодії
«Інноваційні технології в освітньо – виховному процесі ДНЗ»
керівник: Вихователь – методист Нагірна Л. Б.
|
№ |
Тематика засідань |
Дата проведення |
Форма роботи |
Відповідальні |
|
1 |
1. Організаційне засідання. Ознайомлення з проблематикою даного виду роботи. 2. «Інновації - шлях до підвищення ефективності освітнього процесу» |
Вересень |
Діалог лекція |
Нагірна Л. Б. |
|
2 |
Використання казко терапії у роботі з дошкільниками |
Листопад |
Обмін досвідом |
Мазуренко В. А. |
|
3 |
Використання методу наочного моделювання в роботі з дошкільниками. |
Січень |
Презентація |
Козожевська Л. В. |
|
4 |
Розвиток уяви, творчого мислення, інтелекту дітей дошкільного віку за Г. Альтшуллером(ТРВЗ) |
Березень |
Методичний діалог |
Балій І. В. |
|
5 |
Використання мультимедійних технологій у логіко - математичному розвитку дошкільників |
Травень |
Майстер - клас |
Червак Н. І. |
Клуб педагогічної взаємодії:
«Інноваційні технології в освітньо -виховному процесі ДНЗ»
І засідання
Тема: «Інновації – шлях до підвищення ефективності освітнього процесу»
ПЛАН
1. Вправа «Поміняємось місцями»
2. Інформаційне повідомлення «Інноваційні технології в освітньо – виховному процесі ДНЗ»
3. Мозковий штурм «Хто більше?»
4. «Калейдоскоп ідей»
5. Рольова гра «Перше враження»
6. Підсумок роботи «Я так думаю…»
1. Організаційний момент.
Сьогодні у цій залі радо вас вітаємо,
як працювати інноваційно та творчо —
ідей багато маємо.
Всі педагоги в нас — великі таланти:
плекають діточок, наче діаманти.
До кожної дитини підхід особливий —
Прагнемо, щоб діти зростали щасливі.
А розпочнемо сьогоднішу зустріч із вправи «Поміняйся місцями»
Педагоги стають у коло. Ведучий називає певну ознаку, за якою вони міняються місцями (щоб учасники знайшли більше ознак, які об'єднують їх один з одним, питання необхідно ставити за принципом: веселі, проблемні та чергувати їх між собою.):
- хто прийшов у спідниці;
- у кого сумний настрій;
- хто використовує у своїй роботі інновації;
- хто любить золоті прикраси;
- хто відчуває труднощі у плануванні;
- хто не занє як скадати конспект індивідуального корекційного заняття;
- у кого двоє дітей;
- хто іноді запізнюється на роботу;
- у кого нічого не болить;
- хто не знає, як спілкуватися з батьками;
- хто любить грати ролі;
- хто любить гратися на морі;
- хто шкодує, що обав професію педагога;
- хто хоче більше дізнатися про інновації.
2. Інформаційне повідомлення «Інноваційні технології в освітньо – виховній роботі ДНЗ».
«Не дай Вам Бог жити під час змін», - каже китайська мудрість. Сучасний світ змінюється з незвичайною швидкістю. Змінюється клімат, соціальні системи, відношення, величезні зміни відбуваються у науці ...
Однак, може варто посперечатися з китайською мудрістю. Важкі часи – це час величезних можливостей! Важливо побачити ці зміни, ввійти у них, все це означає «опинитися у тому місці у потрібний час».
Модернізація системи освіти тягне за собою суттєві та якісні зміни в практиці роботи педагога-дошкільника. І, напевне, кожному педагогу самому важко справитися з ними. Більш того, не кожен освітній заклад має такий арсенал звязків та можливостей, щоб гнучко та ефективно адаптувати педагога до роботи в нових умовах.
Соціально-економічні перетворення, що відбуваються в Україні, світові тенденції гуманізації, інтеграції та глобалізації суспільства зумовлюють значні зміни в освіті й вихованні:
- ставляться нові завдання, використовуються інноваційні освітні й виховні технології,
- оновлюються зміст та форми організації навчально-виховного процесу, впроваджуються у навчально-виховний процес новітні особистісно-орієнтовані педагогічні технології та науково- методичні досягнення.
В умовах модернізації української освіти особливу актуальність набуває проблема створення оптимальних умов для розвитку, виховання і навчання осіб з певними особливими потребами, що відповідають тенденціям реформування освіти на шляху до її відкритості, демократичності та доступності для всіх категорій населення країни, а також із введенням в освітнє середовище інноваційних технологій.
Слово «інновація» має латинське походження і в перекладі означає оновлення, зміну, введення нового. У педагогічній інтерпретації «інновація» означає нововведення, що поліпшує хід і результати навчально-виховного процесу.
Інновацію можна розглядати як процесс (масштабну або часткову зміну системи і відповідну діяльність) і продукт (результат) цієї діяльності.
Інноваційні педагогічні технології як процес – це цілеспрямоване, систематичне й послідовне впровадження в практику оригінальних, новаторських способів, прийомів педагогічних дій і засобів, що охоплюють цілісний навчальний процес від визначення його мети до очікуваних результатів, що особливо важливо для дітей з особливими потребами.
Педагогічні технології можуть розрізнятися за різними критеріями:
· за джерелом виникнення, цілями і завданнями,
· можливостями педагогічних засобів,
· функціями педагога, що здійснюються за допомогою технології, елементами яких вважають уміння оперувати навчальним та технічним обладнанням, доречне використання наочного матеріалу.
Інноваційні технології мають забезпечити розвиток і саморозвиток особистості дитини з огляду на виявлені його індивідуальні особливості як суб'єкта пізнання предметної діяльності і реалізуються у особистісно-орієнтованій освіті.
До результатів дошкільної освіти дітей суспільство ставить усе більші вимоги – дошкільний заклад має дати малюкам не тільки певні міцні знання та навички, а й сприяти вихованню й розвитку дітей відповідно до їхніх навчальних можливостей, потреб, запитів, задатків і здібностей. Важливим є проектування освітньо-розвивального середовища для дітей дошкільного віку, при цьому базовий рівень знань, вмінь, навичок перетворюється з мети навчання в засіб актуалізації пізнавальних, творчих і особистісних можливостей дошкільнят. Освітнє середовище повинно бути спрямовано не тільки на власно освітню мету, а й на знаходження оптимальних способів успішної адаптації в житті кожної дитини.
Сьогодення вимагає від педагогів пошуку нових форм роботи і адаптації вже існуючих методик до нагальних завдань навчально виховної роботи. Все частіше педагоги у роботі використовують досвід фахівців інших спеціальностей і запозичують прийоми та методики, які допомагають їм будувати свою роботу, виходячи з потреб кожної дитини.
Інновації передбачають розробку та впровадження нових форм, методів та засобів підвищення ефективності педагогічно-развивального процесу і сприятимуть оптимізації використання особистісно-орієнтованих, інноваційних технологій. А яких саме, ми зараз з вами і назвемо.
3. Вправа «Хто більше?» (мозковий штурм)
Зараз ми з вами всі разом пригадаємо інноваційні технології, які знаємо. Перед вами листочок паперу, у другій колонці («Назва») напишіть назви інноваційних технологій. Для цього вам буде виділений час – 2-5 хвилин. (Проводиться вправа)
Ви написали перелік багатьох інноваційнгих технологій. Давайте виберемо з них ті, які на вашу думки найдоцільніше використовувати у логопедичній роботі. У третій, наступній, колонці навпроти таких технологій напишіть у яких напрямках корекційноосвітньо - виховної роботи, на вашу думку, їх можна використовувати.
Отже обговоримо, результати нашої роботи: називаємо інноваційну технологію та напрямок використання у освітньо – виховній роботі ДНЗ.
Готовність до інноваційної педагогічної діяльності – це особливий особистісний стан, який передбачає наявність у педагога мотиваційно-ціннісного ставлення до професійної діяльності, володіння ефективними способами і засобами досягнення педагогічних цілей, здатності до творчості і рефлексії [5, с. 277].
Готовність до інноваційної діяльності є передумовою ефективної діяльності педагога, максимальної реалізації його можливостей, розкриття творчого потенціалу.
Успішність інноваційної діяльності передбачає, що педагог усвідомлює практичну значущість різних інновацій у системі освіти не лише на професійному, а й на особистісному рівні. Однак включення педагога в інноваційний процес часто відбувається спонтанно, без урахування його професійної та особистісної готовності до інноваційної діяльності. До того ж педагогічні інновації, як і будь-які інші нововведення, породжують проблеми, пов'язані з необхідністю поєднання інноваційних програм з державними програмами виховання і навчання, співіснування різних педагогічних концепцій. Не менш гострими є проблеми адаптації нововведення до нових умов. Часто вони спричинені намаганнями пристосувати до конкретних умов педагогічні технології, елементи змісту навчання й виховання, які виявили свою ефективність в інших галузях, або концепції, розроблені в зовсім інших історичних умовах. Таке механічне перенесення призводить до втрати змісту і глибинної суті інновації, що нерідко має наслідком її дискредитацію, розчарування багатьох людей, породжує нову хвилю консерватизму.
Показники, які визначають готовність педагога
до інноваційної діяльності
Готовність педагога до інноваційної діяльності визначають за такими показниками [5, с. 280]:
1.Усвідомлення ним потреби запровадження педагогічних інновацій у власній педагогічній практиці.
2. Інформованість про новітні педагогічні технології, знання новаторських методик роботи.
3.Зорієнтованість на створення власних творчих завдань, методик, налаштованість на експериментальну діяльність.
4.Готовність до подолання труднощів, пов'язаних зі змістом та організацією інноваційної діяльності.
5.Володіння практичними навичками освоєння педагогічних інновацій та розроблення нових.
Включення педагога в інноваційну діяльність може бути наслідком дії
різноманітних чинників:
– невдоволеність методиками, результатами особистої праці;
– освоєння нових знань, особливо у суміжних сферах;
– осмислення і якісно нове бачення особистої життєвої місії, іноді – творче осяяння, яке, як правило, є результатом тривалого пошуку й аналізу здобутого на цьому шляху.
Деякі вчені (зокрема, Касьянова О.М., skuid.gu.net) на основі вивчення й аналізу досліджень з проблем педагогічної діяльності, визначають такі параметри інноваційної діяльності вчителя:
1. Готовність педагога до здійснення інноваційної діяльності.
Параметр “Готовність вчителя до здійснення інноваційної діяльності” розкривається такими показниками:
– здатність до самоорганізації;
– здатність до самоаналізу, рефлексії;
– здатність відмовитися від стереотипів педагогічного мислення;
– прагнення до творчих досягнень;
– критичність мислення, здатність до оціночних суджень.
2. Інноваційна діяльність педагога.
Параметр “Інноваційна діяльність” характеризується наступними
показниками:
– варіативність педагогічної діяльності;
Опанування методологією творчої діяльності;
– володіння методами педагогічного дослідження;
– здатність акумулювати та використовувати досвід творчої діяльності
інших педагогів;
– здатність до співпраці та взаємодопомоги.
3. Результативність інноваційної діяльності.
Параметр “Результативність” розкривається такими показниками:
– створення авторської ідеї навчання та виховання;
– розробка змісту планів і програм; методик, технологій;
– апробація інновацій;
– розповсюдження освітньої інновації;
– виявлення інноваційної ініціативи.
Принципи інноваційної діяльності педагога
Інноваційна діяльність педагога передбачає дотримання таких принципів:
1. Принцип інтеграції освіти. Вимагає уваги до кожної дитини як особистості, орієнтації на формування громадянина з високими інтелектуальними, моральними, фізичними якостями.
2. Принцип диференціації та індивідуалізації освіти. Потребує
забезпечення умов для розвитку здібностей кожного вихованця. Максимальний розвиток здібностей дитини, незалежно від соціально-економічного та суспільного статусу її сім'ї, статі, національності, віросповідання.
3. Принцип демократизації освіти. Передбачає створення передумов розвитку активності, ініціативи, творчості учнів і вчителів, залучення громадськості в управлінні школою.
Здійснення цих принципів передбачає зміну характеру освітньої системи, змісту, методів, форм, технологій навчання й виховання. Метою освіти за таких умов є вільний розвиток індивідуальних здібностей, мотивів, особистісних цінностей різнобічної, творчої особистості.
Отже, у структурі професійно спрямованої особистості педагога готовність до інноваційної діяльності є показником його здатності нетрадиційно вирішувати актуальні для особистісно-орієнтованої освіти проблеми.
Вимоги до педагога інноваційного спрямування
Педагог інноваційного спрямування повинен вміти реалізовувати:
– педагогічний гуманізм (довіра до вихованців, повага до їх особистості, гідності, впевненість у своїх здібностях і можливостях; відчуття змін в цінностях освіти: не засвоєння формальних знань і навичок, а гуманність стосунків, свобода самовиявлення, культивація індивідуальності, творча самореалізація особистості).
– емпатійне розуміння вихованців (прагнення і вміння відчувати іншого як себе, розуміти внутрішній світ вихованців, сприймати їх позиції);
– співробітництво (поступове перетворення вихованців на співтворців педагогічного процесу; володіння культурою спілкування);
– діалогізм (уміння слухати дитину, цікавитися її думкою, розвивати міжособистісний діалог на основі рівності, взаємного розуміння і співтворчості);
– особистісна позиція (творче самовираження, за якого педагог постає перед вихованцями не як позбавлений індивідуальності функціонер, а як особистість, котра має свою думку, відкрита у вираженні своїх почуттів, емоцій; удосконалення у своїй професії – набуття компетентності, яка дає можливість справлятися з різними ситуаціями).
Десять професійних і особистісних якостей педагога підготовленого до інноваційної діяльності
Педагог, який підготовлений до інноваційної професійної діяльності має такі професійні й особистісні якості:
1. Усвідомлення цілей освітньої діяльності у контексті актуальних педагогічних проблем сучасної школи. Врахування та розвиток індивідуальних здібностей учнів їх інтересів і потреб, потреб окремого учня та суспільства в цілому.
2. Осмислена в контексті сучасності педагогічна позиція. Уміння відповідно до нововведень у науці і практиці по-новому формулювати освітні цілі з предмета, певної методики, досягати і оптимально переосмислювати їх під час навчання.
3. Здатність вибудовувати цілісну освітню програму навчання і виховання, яка враховувала б індивідуальний підхід до дітей, освітні стандарти, нові педагогічні орієнтири.
4. Вміле поєднання вчителем сучасної йому реальності з вимогами особистісно-орієнтованої освіти, коригування освітнього процесу за критеріями інноваційної діяльності.
5. Здатність бачити індивідуальні здібності дітей і навчати відповідно до їх особливостей.
6. Вміння продуктивно, нестандартно організувати і проводити навчання й виховання, забезпечуючи розвиток творчості дітей через використання інноваційних технологій.
7. Застосування форм і методів інноваційного навчання, яке передбачаєврахування особистого досвіду і мотивів вихованців, використання доступних для дітей форм рефлексії та самооцінки.
8. Адекватно оцінювати, стимулювати відкриття та форми культурного самовираження вихованців, здатність бачити позитивний розвиток учнів.
9. Уміння аналізувати зміни в освітній діяльності, в розвитку особистісних якостей вихованців.
10. Здатність і прагнення до особистісного творчого розвитку, рефлексивної діяльності, усвідомлення значущості, актуальності власних інноваційних пошуків і відкриттів.
Рівні сформованості готовності до інноваційної педагогічної діяльності
Вирізняють, на основі прояву вищевказаних якостей, інтуїтивний, репродуктивний, пошуковий, творчий (продуктивний) рівні сформованості готовності до педагогічних інновацій [5, с. 281]. Інтуїтивний рівень сформованості готовності до інноваційної педагогічної діяльності.
До цього рівня сформованості готовності належать педагоги, які за особливостями мислення і практичної діяльності, ставляться до інноваційної проблематики як до альтернативи традиційній практиці. Основою їх діяльності в такому випадку є емоційна, інтуїтивна налаштованість на сприйняття нового тому, що воно нове, а не глибокі теоретичні знання особливостей інноваційної ідеї чи аналіз педагогічної практики, яка на цій ідеї базується. Педагогічна рефлексія у них не сформована.
Репродуктивний рівень сформованості готовності до інноваційної педагогічної діяльності. Педагоги, які належать до цієї категорії добре обізнані з теоретичними засадами, змістом, конкретними методиками педагогів-новаторів, нерідко застосовують елементи цих систем у власній педагогічній діяльності. Проте використання інновацій у їх педагогічній практиці є несистематичним (невпорядкованим), ситуативним. Окремі педагоги вважають, що новітні технології можуть бути застосовані лише їх авторами. Педагогічна рефлексія у них виражена недостатньо.
Пошуковий рівень сформованості готовності до інноваційної педагогічної діяльності. Педагоги цієї групи намагаються працювати по-новому, втілюючи у власній діяльності відомі практиці технології та методики навчально-виховної роботи. Охоче йдуть на експеримент, не приховують ні своїх успіхів, ні помилок, відкриті для публічного обговорення, осмислення педагогічних інновацій.
Творчий рівень сформованості готовності до інноваційної педагогічної діяльності. Педагоги цього рівня творчо ставляться до інноваційної діяльності, мають змістовні знання про нові наукові та новаторські підходи до навчання й виховання, володіють новітніми технологіями і створюють власні. Реалізація творчого потенціалу в інноваційному процесі для багатьох із них є найважливішим орієнтиром діяльності.
Знання про рівень сформованої готовності кожного педагога до інноваційної діяльності дає змогу як педагогу планувати свій саморозвиток, так і керівнику школи коригувати інноваційний потенціал колективу, що є важливим компонентом структурних професійних якостей.
4. «Калейдоскоп ідей»
Наші педагоги теж успішно викрористовують у своїй роботі елементи інноваційних технологій. І зараз я пропоную послухати їх з коротким аналізом досвіду роботи з певною технологією (коротко суть інноваційної технологій та як саме вона викристовується)
- Казкотерапія(практичний психолог )
5. Сьогодні мені хотілося більш детально познайомити вас ще з певною інноваційною технологією. Цю форму роботи ми проведемо у формі рольової гри «Перше враження». Кожному учаснику пропонується текст про інноваційну технологію та роль у відповідності до якої він повинен підготувати виступ на 2-3 хвилини. Пропонується технологія «Ейдетика».
Розподілимо ролі:
- Ви – логопед. Вам посміхнуласй удача: видізналися про цікаву інноваційну технологію. Розкажіть про неї колегам
- Ви – продавець. Порадьте цю технологію покупцю, педагогу, щоб він її купив.
- Ви – покупець. Вам навязують інноваційну технологію, яку ви не хочете купувати. Аргументуйте всі «за» та «проти»
- Ви – викладач. Настійливо порекомендуйте студентам вивчити цю інноваційну технологію.
- Ви – телеведучий. Зробіть рекламу цієї інноваційної технології по телебаченню.
- Ви – журналіст. Напишіть невелику замітку в газету про цю технологію.
- Ви – методист. Порекомендуйте педагогам впровадити у практику інноваційну технологію.
6. «Я так думаю ...» (підведення підсумків)
- Що особливого вам дала сьогодніша зустріч?
- Чим хотілося б займатися більше? Менше7
- Що було незрозуміло?
- Що було найкраще?
- Як ви зараз себе почуваєте?
- Ваші побажання.
Анкетування педагогів щодо їх ставлення до нововведення
Для з'ясування ставлення педагогів до нововведення керівник
навчального закладу може вдатися до опитування за анкетою:
1. Які нововведення ви внесли у навчально-виховний процес за останні 1–
3 роки? Що спонукало вас до цього?
2. На вирішення якої проблеми були спрямовані ініційовані вами
нововведення?
3. Яких результатів ви досягли за допомогою нововведення? У навчанні
та вихованні дітей:
– досягнуто кращих результатів;
– результати є такими, як попередні;
– результати гірші від попередніх;
– невідомо.
4. Які зміни відбуваються в діяльності дітей на заняттях (уроках) і в
повсякденному житті? Внаслідок упровадження нововведення:
– діти стають активнішими;
– підвищується пізнавальна самостійність дітей;
– підвищується рівень пізнавального інтересу;
– інші зміни у розвитку дітей (назвати);
– немає змін.
5. Від участі в інноваційній діяльності ви очікуєте:
– особистого задоволення своєю працею;
– громадського визнання;
– зниження обов'язкової норми навчальних годин;
– пріоритетного становища (уваги) в колективі;
– матеріальної винагороди.
Аналіз відповідей на питання анкети дає підстави для висновків про
інноваційний потенціал педагогічного колективу.
Анкета 1. Бар'єри педагогічної діяльності
Дайте відповідь на запитання, виставивши такі бали:
5 – якщо дане твердження повністю відповідає дійсності;
4 – скоріше відповідає, ніж ні;
3 – і так, і ні;
2– скоріше не відповідає;
1– не відповідає.
Питання анкети
1. Я прагну вивчити себе.
2. Я залишаю час для розвитку.
3. Перепони, які виникають, стимулюють мою активність.
4. Я шукаю зворотний зв'язок, оскільки це допомагає мені пізнати та
оцінити себе.
5. Я рефлексую свою діяльність, виділяючи на це спеціальний час.
6. Я аналізую свої почуття і досвід.
7. Я багато читаю.
8. Я дискутую з питань, які мене цікавлять.
9. Я вірю у свої можливості.
10. Я прагну бути відкритішим.
11. Я усвідомлюю вплив, який здійснює на мене оточення.
12. Я керую своїм професійним розвитком й отримую позитивні
результати.
13. Я маю задоволення від освоєння нового.
14. Зростаюча відповідальність не лякає мене.
15. Я позитивно поставився б до свого професійного підвищення.
Підрахуйте загальну суму балів:
75–55 – активний розвиток;
54–36 – немає стійкої системи саморозвитку, орієнтація на розвиток
значно залежить від умов; 35–15 – зупинка розвитку.
Використання мультимедійних технологій у логіко - математичному розвитку дошкільників
Червак Н. І
Вихователь ДНЗ № 39
Необхідність застосування комп'ютерної техніки в освітньому процесі регламентовано нормативно-правовою базою. Так, у Державній національній програмі "Освіта України XXI століття" у розділі "Дошкільне виховання" визначено основні положення: "забезпечення розвитку освіти на основі нових прогресивних концепцій, запровадження в навчально-виховний процес сучасних педагогічних технологій та науково-методичних досягнень; ... підготовка нової генерації педагогічних кадрів, підвищення їх професіонального та загальнокультурного рівня". Ці положення адресовані насамперед практичним працівникам і спонукають їх переорієнтувати власну роботу за новими підходами. Крім того, у "Національній доктрині розвитку освіти", у статті IX наголошено, що "пріоритетом розвитку освіти є впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, які забезпечують: подальше удосконалення навчально-виховного процесу, доступність та ефективність освіти, підготовку молодого покоління до життєдіяльності в інформаційному суспільстві". Цей документ регламентує створення індустрії сучасних засобів навчання, що відповідають світовому науково-технічному рівню ї є важливою передумовою реалізації ефективних стратегій досягнення цілей освіти.
Головною відмінністю Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» від багатьох інших є те, що вона орієнтує на формування в дошкільника «знань, вмінь та навичок потрібних для свідомого оволодіння комп’ютерною грамотністю». В документі зазначено, що заняття з дітьми повинен проводити «педагог, який має відповідну підготовку».
У зв'язку з цим набуває актуальності проблема впровадження нових інноваційних та інформаційних засобів і методів навчання. Саме таким засобом і є мультимедійні презентації з використанням комп'ютерної графіки (Microsoft Power Point).
Ні для кого не секрет, що діти 21 століття живуть і розвиваються в глобальному інформаційному полі. Телебачення і Інтернет міцно увійшли в життя наших дітей і має на їх розвиток серйозний вплив.
У сфері освіти все більше уваги приділяється інформаційним технологіям навчання, що обумовлено вимогами, які висуває суспільство і роботодавці до молодих фахівців. А базис для якісної підготовки майбутніх фахівців закладається саме в дошкільному віці.
Сьогодні, перед вихователями постала серйозна проблема використання комп’ютера для оформлення групових документацій, використання презентацій на заняттях, батьківських зборах, святах та розвагах, виготовлення наочних посібників для індивідуальної роботи з дітьми тощо. Але ж рукописне оформлення документацій, самостійне малювання дидактичного матеріалу – це вже далеко вчорашній день.
Все вище сказане дозволило мені обрати тему даної роботи «Використання мультимедійних презентацій як ефективний засіб формування математичних уявлень у дошкільників».
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ.
Стрімке впровадження комп'ютерних технологій в усі сфери діяльності людини торкнулося і систему освіти. Нові інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) дозволяють підвищити рівень інформаційної культури педагога, а, отже, і його професіоналізм. Що ж таке «інформаційна культура»?
Інформаційна культура - це осмислення сучасної картини світу, широке використання інформаційних потоків та їх аналіз, реалізація прямих і зворотних зв'язків з метою їх адаптації, пристосування до навколишнього світу, грамотне володіння мовами спілкування з комп'ютером, розуміння його можливостей, місця і ролі людини в інтелектуальному середовищі .
Останнім часом у педагогічній діяльності широко використовуються мультимедійні презентації.
Мультимедійна презентація (від лат. Praesentatio - суспільне уявлення чогось нового, що недавно з'явився, створеного) - інформаційний чи рекламний інструмент, що дозволяє користувачеві активно взаємодіяти з ним через елементи управління. Мета мультимедійної презентації - донести до цільової аудиторії повноцінну інформацію про об'єкт презентації в зручній формі.
Доведено, що людина запам'ятовує 20% почутого і 30% побаченого, і більше 50% того, що вона бачить і чує одночасно. Таким чином, полегшення процесу сприйняття і запам'ятовування інформації за допомогою яскравих образів - це основа будь-якої сучасної презентації. Комп’ютер дозволяє створити умови для підвищення ефективності процесу навчання, розширює вікові можливості навчання.
ПЕРЕВАГИ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ПРЕЗЕНТАЦІЙ.
На практиці впевнююся в перевагах мультимедійних презентацій:
Презентації можуть створюватися не тільки для показу на стінному екрані для групи слухачів в аудиторії, але також можуть використовуватися для індивідуального перегляду на комп’ютері.
Комп’ютерні презентації можуть використовуватися як для занять з безпосередньою участю доповідача, так і без його участі (наприклад, для самоосвіти).
Потенційна можливість інтерактивності дозволяє комп’ютерні презентації адаптувати під особливості сприйняття педагогами, дітьми дошкільного віку навчального матеріалу.
Інтерактивність при доборі потрібної послідовності відображення навчальної інформації забезпечує вільне визначення чергування використання фрагментів інформації.
Змістова інтерактивність дозволяє змінювати, доповнювати чи зменшувати обсяг змістової інформації.
Створені презентації легко тиражуються, можуть демонструватися практично на будь-якому комп’ютері і являють собою корисний засіб аудіовізуальної підтримки будь-якої доповіді – виступу на науковій конференції чи звіту перед колективом.
Таким чином, мультимедійні засоби навчання дозволяють:
· підвищити інформативність форми роботи з дітьми;
· стимулювати мотивацію навчання;
· використати наочність навчання;
· здійснити повтор найбільш складних моментів лекції;
· реалізувати доступність і сприйняття інформації (візуальної і слухової);
· організувати увагу аудиторії в фазі її біологічного зниження (25-30 хвилин після початку лекції та останні хвилини лекції) за рахунок художньо-естетичного виконання слайдів-заставок або за рахунок доцільно застосованої анімації та звукового ефекту;
· здійснити повтор (перегляд, коротке відтворення) матеріалу попередньої лекції;
Крім дидактичних переваг, комп’ютерні презентації мають ряд переваг, пов’язаних з тиражуванням та розповсюдженням. Деякі мультимедійні презентації я друкую і використовую як мультимедійні проспекти. Створені на інших (наприклад, магнітних чи паперових) носіях та пристроях моделі, схеми, діаграми, слайди, відеокліпи, звукові фрагменти можуть компактно зберігатися в цифровому вигляді за допомогою презентацій. Вони не псуються, не займають багато місця, ними вільно можна керувати в процесі демонстрації та, при необхідності, можна легко модифікувати.
Мультимедійна презентація є оптимальним варіантом оформлення виставкового стенду, привертаючи увагу відвідувачів виставки динамічним сюжетом рекламного ролика і виразним звуковим рядом. Крім того, додатковим варіантом використання презентації на виставці є поширення носіїв в якості роздаткового матеріалу. Незважаючи на зазвичай хорошу розповсюджуваність рекламної поліграфії.
ВИКОРИСТАННЯ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ПРЕЗЕНТАЦІЙ НА ЗАНЯТТЯХ З МАТЕМАТИКИ.
Використання мультимедійних презентацій дозволяє зробити заняття емоційно забарвленими, привабливими викликають у дитини живий інтерес, є прекрасним наочним посібником і демонстраційним матеріалом, що сприяє хорошій результативності заняття. Так, використання мультимедійних презентацій на заняттях по математиці, забезпечує активність дітей при розгляді, обстеженні і зоровому виділенні ними ознак і властивостей предметів, формуються способи зорового сприйняття, обстеження, виділення у предметному світі якісних, кількісних і просторово-часових ознак і властивостей, розвиваються зорова увага і зорова пам'ять.
Завдяки мультимедійному способу подачі інформації досягаються наступні результати:
· діти легше засвоюють поняття форми, кольору і величини;
· глибше засвоюють поняття числа і множини;
· швидше виникає уміння орієнтуватися на площини і в просторі;
· тренується увага і пам'ять;
· раніше опановують читання;
· активно поповнюється словарний запас;
· розвивається дрібна моторика, формується щонайтонша координація рухів очей.
· зменшується час, як простої реакції, так і реакції вибору;
· виховується цілеспрямованість і зосередженість;
· розвивається уява і творчі здібності;
· розвиваються елементи наочно-образного і теоретичного мислення.
Граючи в комп'ютерні ігри, дитина вчиться планувати, вибудовувати логіку елементів конкретних подій, представлень, у неї розвивається здатність до прогнозування результату дій. Вона починає думати перш, ніж робити. Об'єктивно усе це означає початок оволодіння основами теоретичного мислення, що є важливим моментом умовою при підготовці дітей до навчання школі. Комп'ютерні ігри побудовані так, що дитина може отримати собі не одиничне поняття або конкретну учбову ситуацію, але отримає узагальнене уявлення про усі схожі предмети або ситуації. Таким чином, у неї формуються такі важливі операції мислення, як узагальнення і класифікація, комп'ютерні ігри підвищують самооцінку дошкільників. Хочу відмітити, що досягнення дітей не залишаються непоміченими ним самим і оточенням. Діти відчувають велику упевненість в собі, освоюються наочно-дієві операції мислення.
Використання комп'ютерних ігор розвиває "когнітивну гнучкість" - здатність дитини знаходити найбільшу кількість принципово різних рішень задачі.. Формування елементарних математичних представлень відбувається на основі побудови і використання дітьми наочних моделей. В ході заняття діти вчаться побудові предметних моделей на взаємно однозначній відповідності заступників. Така модель дозволяє наочно представити кількісні стосунки: заміщення предметів відбувається шляхом накладення або додатка заступників, що сприяє розумінню сенсу заміщення. [3, стор. 21]
Педагогами нашого садочку підібрано багато комп'ютерних програм призначених для розвитку елементарних математичних представлень дітей 3-7 літнього віку. Програми для навчання рахунку і позначенню великої кількості цифрою, закріплення знань про величину предметів, їх форму, знайомства з геометричними фігурами (плоскими: кругом, квадратом, прямокутником, трикутником та ін.). Орієнтування в просторі (близько, далеко, справа, ліворуч) і в часі (доба, день, місяць, рік). Комп'ютерні математичні програми допомагають дітям закріпити уявлення про те, що число не залежить ні від предметного змісту великої кількості, ні від просторового розташування його елементів.
У комп'ютерних програмах діти вправляються в прямому і зворотному порядковому рахунку, вчаться вирішувати завдання на складання і віднімання, визначати склад числа (в межах 10). Вони уважно вдивляються в картинки на екрані, що зображують різні фігури, і з цікавістю відшукують їх в навколишніх предметах. При успішному рахунку, рішенні завдань, правильному виборі на екрані домальовувалися картинки, предмети переміщаються, змінюється ігрова ситуація, дитині пропонуються нові важчі завдання. Завдяки цим програмам заняття набувають невимушеного характеру, викликають бажання добитися успіху.
Комп'ютерні математичні ігри, допомагаючи закріпити, уточнити конкретний математичний зміст, сприяють вдосконаленню наочно-дієвого мислення, перекладу його в наочно-образний план, формують елементарні форми логічного мислення, учать аналізувати, порівнювати, узагальнювати предмети, вимагають уміння зосередитися на учбовому завданні, запам'ятовувати умови, виконувати їх правильно. Комп'ютерні математичні ігри не нав'язують дітям темп гри, в них враховуються відповіді дітей при формуванні нових завдань, тим самим, забезпечуючи індивідуальний підхід до навчання.
Комп'ютерних математичних програм для дітей старшого дошкільного віку з ролевими способами рішення необгрунтовано мало. Між тим саме такі програми допоможуть притягнути увагу дітей до внутрішнього світу іншого, спонукає поставити себе на його місце, допомогти здолати перешкоди. "Усі комп'ютерні програми для дошкільників повинні мати позитивну моральну спрямованість, в них не повинно бути агресивності, жорстокості, насильства" Особливий інтерес викликають програми з елементами новизни, сюрпризності, незвичності.
Комп'ютерні математичні програми і дидактичні завдання, розроблені педагогами для дітей старшого дошкільного віку будуються за принципом самоконтролю. Сам сюжет програми підказує дітям, вірне або невірне рішення вони прийняли. У дошкільному віці широко застосовуються прийоми зовнішнього заохочення : при правильному рішенні ігрових завдань дитина чує веселу музику, або бачать сумну особу, якщо завдання неправильно вирішене. Діти чекають оцінку, емоційно реагують на її характер. У них відзначається яскраве емоційне позитивне відношення до занять, до комп'ютера. Використання інтерактивного устаткування при навчанні старших дошкільників математиці, допомагає закріпити, уточнити конкретний математичний зміст, сприяє вдосконаленню наочно-дієвого мислення, перекладу його в наочно-образний план, формує елементарні форми логічного мислення, розвиває почуття кольору, композиції. [2, стор. 16].
Таким чином, можна зробити наступні висновки:
· використання інформаційно-комунікативних технологій в дошкільній установі є збагачуючим і перетворюючим чинником розвиваючого предметного середовища.
· комп'ютер і інтерактивне устаткування може бути використаний в роботі з дітьми старшого дошкільного віку при безумовному дотриманні санітарно-гігієнічних, ергономічних і психолого-педагогічних обмежувальних і дозволяючих норм і рекомендацій.
Рекомендується застосовувати комп'ютерні ігрові розвиваючі і повчальні програми, адекватні психічним і психофізіологічним можливостям дитини.
Необхідно вводити сучасні інформаційні технології в систему дидактики дитячого саду, тобто прагнути до органічного поєднання традиційних і комп'ютерних засобів розвитку особистості дитини.
За допомогою мультимедійних презентацій розучуються з дітьми комплекси зорових гімнастик, вправ для зняття зорового стомлення. На екрані монітора з'являються картинки - символи різних вправ. Діти люблять і вправи, і мультимедіа. "Зірочки", "Рибка", "Зимовий ліс" та ін. Вправи вони виконують, дивлячись на екран. Рухи очей дітей відповідають рухам предметів на екрані. Проте, хочеться відмітити, що використання комп'ютерних завдань не замінює звичних коректувальних методів і технологій роботи, а є додатковим, раціональним і зручним джерелом інформації, наочності, створює позитивний емоційний настрій, мотивує і дитину, і його наставника; тим самим прискорює процес досягнення позитивних результатів в роботі.
Таким чином, застосування комп'ютерної техніки дозволяє оптимізувати коректувально-педагогічний процес, індивідуалізувати навчання дітей з порушеннями розвитку і значно підвищити ефективність будь-якої діяльності.
Крім того, в процесі задуму, створення нових завдань для коректувально-розвиваючих занять з використанням комп'ютера і мультимедійного проектора, розвиваються і удосконалюються креативні якості педагога, росте рівень його професійної компетентності. Бажання дорослого різноманітити діяльність дітей, зробити заняття ще цікавішими і пізнавальними, виводить їх на новий виток спілкування, взаєморозуміння, розвиває особові якості дітей, сприяє відмінній автоматизації отриманих на заняттях навичок на новому комунікативному етапі педагогічної і коректувальної дії. Таким чином, інформатизація освіти відкриває вихователям нові шляхи і засоби педагогічної роботи.
Комп'ютер, мультимедійні засоби - інструменти для обробки інформації, які можуть стати потужним технічним засобом навчання, корекції, засобом комунікації, необхідними для спільної діяльності педагогів, батьків і дошкільників.
ГРА ЯК ОСНОВНА УМОВА ВИКОРИСТАННЯ КОМП'ЮТЕРА В ДНЗ.
Комп'ютер може увійти до життя дитини через гру. Гра - одна з форм практичного мислення. У грі дитина оперує своїми знаннями, досвідом, враженням, відображеними в громадській формі ігрових способів дії, ігрових знаків, що набувають значення в смисловому полі ігор. Дитина виявляє здатність наділяти нейтральний (до певного рівня) об'єкт ігровим значенням в смисловому полі гри. Саме ця здатність є найголовнішою психологічною базою для введення в гру дошкільника - комп'ютера, як ігрового засобу. В ході ігрової діяльності дошкільника, з використанням комп'ютерних засобів у нього розвивається: теоретичне мислення, розвинена уява, здатність до прогнозування результату дії, проектні якості мислення та ін., які ведуть до різкого підвищення творчих здібностей дітей. В порівнянні з традиційними формами навчання дошкільників комп'ютер має ряд переваг :
· пред'явлення інформації на екрані комп'ютера в ігровій формі викликає у дітей величезний інтерес;
· несе в собі образний тип інформації, зрозумілий дошкільникам;
· рухи, звук, мультиплікація надовго привертає увагу дитини;
· проблемні завдання, заохочення дитини при їх правильному рішенні самим комп'ютером є стимулом пізнавальної активності дітей;
· надає можливість індивідуалізації навчання;
· дитина сама регулює темп і кількість вирішуваних ігрових повчальних завдань;
· в процесі своєї діяльності за комп'ютером дошкільник придбаває упевненість в собі, в тому, що він багато що може;
· дозволяє моделювати такі життєві ситуації, які не можна побачити в повсякденному житті (політ ракети, повінь, несподівані і незвичайні ефекти);
· комп'ютер дуже "терплячий", ніколи не лає дитину за помилки, а чекає, поки він сам виправить їх.
Комп'ютер, будучи найсучаснішим інструментом для обробки інформації, служить і служить потужним технічним засобом навчання, і грає роль незамінного помічника у вихованні і загальному психічному розвитку дошкільників. Комп'ютер привабливий для дітей, як будь-яка нова іграшка, а саме так в більшості випадків вони дивляться на нього. Спілкування дітей дошкільного віку з комп'ютером починається з комп'ютерних ігор, ретельно підібраних з урахуванням віку і учбової спрямованості. Використання комп'ютерів в учбовій і позаурочній діяльності виглядає дуже природним, з точки зору дитини і є одним з ефективних способів підвищення мотивації і індивідуалізації навчання розвитку творчих здібностей і створення благополучного емоційного фону. Сучасні дослідження в області дошкільної педагогіки К.Н. Моторина, М. А. Холодною, С. А. Шапкина та ін. свідчать про можливість оволодіння комп'ютером дітьми у віці 3-6 років. Як відомо, цей період співпадає з моментом інтенсивного розвитку мислення дитини, що готує перехід від наочно-образного до абстрактно-логічного мислення. На цьому етапі комп'ютер виступає особливим інтелектуальним засобом для вирішення завдань різноманітних видів діяльності. І чим вище інтелектуальний рівень здійснення діяльності, тим повніше в ній відбувається збагачення усіх сторін особи. Як відомо, гра є однією з форм практичного мислення.
У грі дитина оперує своїми знаннями, досвідом, враженнями, відображеними в громадській формі ігрових способів дії, ігрових знаків, що набувають значення в смисловому полі гри. Дослідження Новоселової С. Л. свідчать, що дитина виявляє здатність наділяти нейтральний до певного часу об'єкт ігровим значенням в смисловому полі гри. Саме ця здатність є психологічною базою для введення в гру дошкільника комп'ютера як ігрового засобу. Зображення, що виникає на дисплеї, може бути наділене дитиною ігровим значенням за ситуації, коли він сам будує сюжет гри, оперуючи образними і функціональними можливостями комп'ютерної програми.
Здатність дітей заміщати в грі реальний предмет ігровим з перенесенням на нього реального значення, реальна дія - ігровою, заміщаючою його дією, лежить в основі здатності осмислено оперувати символами на екрані комп'ютера. З цього виходить, що комп'ютерні ігри мають бути нерозривно пов’язані із звичайними іграми. Одна з найважливіших ліній розумового розвитку дитини-дошкільника полягає в послідовному переході від більше елементарних форм мислення до складніших.
Граючи в комп'ютерні ігри, дитина вчиться планувати, вибудовувати логіку елементу конкретних подій, представлень, у неї розвивається здатність до прогнозування результату дій. Вона починає думати перш, ніж робити. Об'єктивно усе це означає початок оволодіння основами теоретичного мислення, що є важливим моментом при підготовці дітей до навчання школі. Однією з найважливіших характеристик комп'ютерних ігор є повчальна функція. Комп'ютерні ігри побудовані так, що дитина може отримати собі не одиничне поняття або конкретну учбову ситуацію, але отримає узагальнене уявлення про усі схожі предмети або ситуації. Таким чином, у нього формуються такі важливі операції мислення, як узагальнення, класифікація предметів за ознаками.
Активна робота з мультимедійною презентацією свідчить про їх інтерес до такої роботи, усвідомлення й відчуття позитивної ролі презентацій в опануванні теоретичним матеріалом. В цілому, мультимедіа є виключно корисною і плідною навчальною технологією, завдяки притаманній їй якості інтерактивності, гнучкості і інтеграції різноманітних типів мультимедійної навчальної інформації, а також завдяки можливості враховувати категорію працівників та сприяти підвищенню їх мотивації.
Теорія розвитку винахідницьких завдань ТРВЗ
(за Г. Альтшуллером)
І. В. Балій
Вихователь ІІ молодшої групи № 1
Проблема розвитку творчих здібностей дітей дошкільного віку стає все більш актуальною. Зміни, що відбуваються в нашій державі, зумовлюють необхідність виховання покоління, зорієнтованого на розв'язання складних інтелектуальних проблем.
У світовій педагогічній практиці існує цілий ряд технологій з розвитку творчого мислення дітей. Нинішні високі вимоги до якості навчально-виховного процесу у дошкільному закладі зумовили виникнення та впровадження ТРВЗ (теорія розв'язування винахідницьких задач). Основи цієї технології розроблені інженером і письменником-фантастом Генріхом Сеуловичем Альтшуллером. Його послідовником і продовжувачем Михайлом Наумовичем Шустерманом ТРВЗ було впроваджено спочатку в роботу школи, а потім і дошкільних навчальних закладів.
Оптимізувати навчальний процес, підвищувати ефективність обсягу та форм роботи з дошкільниками вже неможливо, керуючись лише традиційними, а інколи (відверто кажучи) застарілими методами та прийомами виховання та навчання дітей дошкільного віку. З 1987 року ТРВЗ активно використовується в роботі педагогічними працівниками дошкільних закладів України.
В останній час як головне концептуальне питання педагогіки постала проблема формування творчої особистості. Вирішення її науковці і практики вбачають у посиленні ролі, передусім, - теорії розв'язування винахідницьких задач.
Наукові дослідження засвідчують, що сутність даної методики та її принципові відмінності від інших освітньо-виховних технологій полягають у тому, що вона ніяк не є догмою, застарілою методикою.
ТРВЗ – точна наука, яка має і свою галузь дослідження, і свої інструменти.
Г.С. Альтшуллер визначає наступні основні завдання своєї методики: «ТРВЗ перетворює вироблення нових технологічних ідей в точну науку, розв’язування винахідницьких завдань – замість пошуків «всліпу» – будується на системі логічних операцій».
ТРВЗ створює принцип, який допоможе знайти вихід з будь-якої ситуації, а реалізація творчих здібностей ґрунтується на використанні різних методів творчого мислення.
Деякі засоби розвитку нестандартного мислення можна використовувати під час самопідготовки учнів на заняттях, прогулянок, екскурсій, виховних заходів тощо. Застосування цих засобів розкриває технологію розумового процесу, виховує наполегливість, самоповагу, самостійність мислення.
Виділяють методи творчого мислення, а саме :
1. Метод спроб і помилок. Суть методу полягає у розв’язанні проблемного завдання через добір різноманітних варіантів рішень.
2. Метод контрольних запитань. Цей метод є удосконаленим варіантом методу спроб і помилок, а також одним із методів активізації творчого мислення. Метою методу є: за допомогою навідних запитань підвести дітей до виконання поставленого завдання.
3. Метод фокальних об’єктів або Метод каталогу – є одним із методів активізації творчої думки, який допомагає зняти психологічну інерцію й віднайти оригінальні вирішення. Визначається будь-який реальний об’єкт з метою його вдосконалення.
За допомогою МФО розв'язуються такі завдання:
1. Придумати щось нове, видозмінюючи або поліпшуючи реальний об'єкт.
2. Познайомити дітей з чимось новим або закріпити раніше отримані знання, розглядаючи предмет з незвичного боку.
3. Проаналізувати художній твір або картину.
4. Скласти розповідь чи казку про об'єкт, який розглядається.
Зазначений метод можна використовувати під час таких видів роботи:
1. Розглянути всі словосполучення: знайти для них реальний аналог у природі, придумати фантастичний об'єкт.
2. Пригадати, у яких творах художньої літератури зустрічаються аналогічні предмети.
3. Обрати одне із словосполучень і скласти про нього описову розповідь.
4. Складаючи розповідь про об'єкт у фокусі, використати дібрані визначення.
Найбільш відомим методом, який дає змогу зняти психологічну інерцію й отримати нові ідеї у мінімальний термін, є “ мозковий штурм “. Це побудований особливим чином колективний пошук нетрадиційних шляхів розв'язання проблеми.
4. Метод синектики. Синектика – поєднання різнорідних несумісних елементів, передбачає застосування 4-х прийомів, які ґрунтуються на аналогіях: прямій, особистій (емпатія), символічній, фантастичній.
Розрізняють такі види прямої аналогії:
1) Аналогія за формою.
2) Компонентна аналогія.
3) Функціональна аналогія.
4) Аналогія за кольором.
5) Аналогія за ситуацією та станом явищ та предметів.
6) Аналогія за властивостями.
7) Комплексна і пряма аналогія.
Розвиваючи та комбінуючи різні види прямої аналогії, Г.Буш запропонував так званий метод гірлянд та асоціацій. Використовуючи метод гірлянд та асоціацій, можна дізнатися, що найбільше сподобалося чи запам'яталося дітям на святі, на прогулянці, у дитячому садку, у вихідний день.
Фантастична аналогія дає змогу відмовитися від стереотипів, піти невідомим раніше шляхом. Вона здатна будь-яку ситуацію перенести у казку, використати чарівництво, тобто уявити, яким чином вирішили б цю проблему казкові персонажі.
Дошкільнята висловлюють незвичайні ідеї, якщо запропонувати їм описати, як вони собі уявляють:
– казковий дитсадок;
– казкове заняття, прогулянку, обід;
– фантастичний вихідний, вечір, свято.
У таких описах діти інтуїтивно передають свої потаємні думки та бажання.
Помічено, що навчання нової справи або закріплення якихось навичок відбувається більш продуктивно, якщо робочу ситуацію перенести у казку.
5. Функціонально-вартісний аналіз – метод зменшення виробничих витрат; для дошкільнят – запитання «Що й навіщо? Що можна робити ним? Чим може слугувати?».
6. Моделювання маленьких чоловічків (ММЧ). Ігри з використанням „маленьких чоловічків” допоможуть пояснити й змоделювати внутрішню будову предметів і речовин, фізичну суть явищ і процесів, що відбуваються у живій та не живій природі (наприклад, як з води утворюється пара). Суть методу полягає в тому, що потрібно уявити: всі речовини, предмети, об’єкти, явища складаються з безлічі маленьких чоловічків, причому живих, мислячих. Вони можуть пересіватися або виконувати якісь дії; ті, що утворюють тверду речовину або предмет, міцно тримаються за руки, і щоб роз’єднати їх треба прикласти певні зусилля. Цей метод допоможе у доступній формі пояснити дітям процес перетворення різних речовин і навіть утворення електричного струму.
В основу навчання покладено головні принципи методики ТРВЗ:
1) розв'язання суперечностей;
2) системний підхід (вміння бачити навколишній світ у взаємозв'язку всіх його елементів);
3) вміння віднайти необхідний у даній ситуації резерв.
Педагоги-дошкільники помітили, як у дітей зникає страх діяти з будь-яким предметом, використовувати його не тільки за прямим призначенням, але й за знайомими якостями роботи – новий винахід.
Підгалузь ТРВЗ - розвиток творчої уяви (РТУ), яка вже трансформувалась у самостійну науку, що допомагає дітям і дорослим розмірковувати, шукати, самостійно розв'язувати свої проблеми. Предмети і явища стають багато функціональними, що відразу вирішує безліч проблем у грі, побуті, спілкуванні.
Виявлено, що ТРВЗ у дошкільному навчальному закладі має кілька напрямків:
a) естетична діяльність;
б) образотворче мистецтво;
в) складання казок;
г) розв'язування казкових завдань.
Основною ідеєю ТРВЗ є творчість в усьому – у постановці запитань, прийомах їх розв'язання, подачі матеріалу. Кожен день роботи з дітьми за цією методикою – це пошук, знахідки.
Головне у розвивальному навчанні – дати змогу висловитись, не перебивати, навіть якщо відповідь неправильна. Найважливіше те, що дитина працює в атмосфері свободи мислення і творчості.
Виявлено, що робота з ТРВЗ у дитячому садку проходить у п'ять етапів і визначається такими послідовними завданнями:
завдання першого етапу:
– навчити дитину знаходити і розв'язувати суперечності, не боятися негативного в об'єкті та явищі;
– навчання системного підходу, тобто бачення світу у взаємозв'язку його компонентів;
– формування вміння бачити і використовувати навколишні ресурси.
На другому етапі необхідно вчити дошкільників винаходити (наприклад, на заняттях з конструювання можна запропонувати придумати новий стілець). На цьому етапі навчання діти за допомогою ТРВЗ „оживляють“ предмети та явища, приписують одним якості інших і навпаки, а також відкидають непотрібні і знаходять найкращі варіанти.
Третій етап – вирішення казкових завдань і придумування казок. Треба навчити кожну дитину уникати сумного закінчення казок, не змінюючи при цьому сюжету, складати нові казки на основі добре відомих.
Четвертий етап – використовувати нестандартні оригінальні рішення, спираючись на набуті знання та інтуїцію, дитина вчиться знаходити вихід із будь-якої життєвої ситуації.
П'ятий етап ТРВЗ – це проведення бесід з вихованцями на історичну тему. Дітям варто пропонувати прослідковувати історію виникнення книги, олівця, стола, вчити логічно обґрунтовувати свої вимисли.
Г. С. Альтшуллер винайшов алгоритм організації роботи з розвитку творчої уяви, мислення і фантазії дітей дошкільного віку. Сутність творчості - передбачення результату. При рішенні задач відбувається акт творчості, знаходиться новий шлях або створюється щось нове. Ось тут-то й потрібні особливі якості розуму, такі, як спостережливість, вміння порівнювати й аналізувати, знаходити зв'язки і залежності - все те, що в сукупності і складає творчі здібності.
Нормальні діти володіють різноманітними потенційними здібностями. Своє завдання ми бачимо в тому, щоб виявити та розвинути їх у доступній і цікавій формі чи діяльності. Таким засобом, який може вирішувати дані завдання, є, на мою думку, флеш-карта.
Використання ІКТ набуло в наш час великої значущості. Володіння комп’ютерною грамотністю розглядається як уміння писати чи читати. Флеш-карта являє собою анімійований фотоальбом, сюжет якого пов'язано смисловим ланцюжком. Чи то екологічна казка, чи то опис процесу дослідження. Дітям вони нагадують улюблені мультфільми: оживаючі картинки, цікавий сюжет, як правило, казковий, із знайомими чи фантастичними персонажами. Зміст флеш-карт може бути найрізноманітнішим. Це віртуальна екскурсія по території України, кінцівку якої діти вигадують самі, кругосвітня подорож, «занурювання» в рослинний чи тваринний світ тощо.
Флеш-карта виготовляється у програмі Microsoft PowerPoint у формі презентації, оснащується звуками та анімацією для активізації декількох аналізаторів.
Наприкінці перегляду флеш-карти дітям пропонується дидактична гра, що дозволяє закріпити вивчений матеріал, і даються творчі завдання, обов'язково з врахуванням вікових особливостей. Завдання-сходинки створюють умови, що випереджають розвиток здібностей (з опорою на зону ближнього розвитку).
Флеш-карти використовуються й для підвищення компетентності батьків. Кожна флеш-карта містить спеціальні завдання для батьків, зміст яких спрямований на бажання батьків досліджувати навколишнє довкілля. Такі завдання сприяють співтворчості дорослих і дітей у сім'ї.
Вважаю, що розвинути здібності - це, значить, озброїти дитину способом діяльності, дати йому в руки ключ, принцип виконання роботи, створити умови для виявлення і розквіту його обдарованості.
Значення періоду дитинства для розвитку творчих здібностей неоціненне. Необхідно наскільки це, можливо, наперед оточити дитину таким середовищем і такою системою відносин, які стимулювали б найрізноманітнішу його творчу діяльність і поволі розвивали би в ньому саме те, що в відповідний момент здатне найбільш ефективно розвиватися. Саме в цьому й полягає важлива умова ефективного розвитку творчих здібностей.
Всі заняття з розвитку творчих здібностей проводяться в грі. Для цього потрібні навчальні засоби нового типу: творчі, розвиваючі. Флеш-карти , на нашу думку, і є тим новим розвиваючим засобом.
1. Кожна являє собою наочний набір завдань.
2. Завдання даються дитині в різній формі, знайомлять з зрізними способами передачі інформації.
3. Задачі розташовані приблизно у порядку зростання складності.
4. Задачі мають дуже широкий діапазон труднощів, можуть збуджувати інтерес протягом певного часу.
5. Поступове зростання труднощі завдань сприяє розвитку творчих здібностей.
Необхідна ціленаправлена робота з розвитку творчого потенціалу у дітей. Така флеш-карта вже виступає в ролі окремого метода, а не просто засобу навчання.
Знання про наочно-образне мислення дітей дошкільного віку підштовхнуло до створення флеш-карт, а процес роботи над створенням та апробація показали шлях удосконалення їх змісту та завдань.
Тому в нашому баченні флеш-карта - це засіб та метод розвитку творчих здібностей дітей.
Приклади дидактичних ігор та завдань за методикою теорії розв’язання винахідницьких завдань.
Дидактична гра „Що у крузі”
Мета: формувати системне бачення світу.
Хід: круг це: група, дитячий садок, місто, країна, планета, Земля.
Дітям пропонують називати, що входити у даний круг. Наприклад: групова кімната: роздягала: шафи, лави, стільчики, одяг, взуття, двері, вікно, штора і т.д.
Дидактична гра „машина часу”
Мета: вчити дітей фантазувати, познайомити з прийомами універсалізації.
Хід: вихователь пропонує перенестися за допомогою машини часу у майбутнє чи у минуле, у жарку країну чи на північ, пофантазувати про те ,що можна там побачити, які труднощі доведеться подолати під час подорожі.
Дидактична гра ”Що без чого не буває”
Мета: закріпити знання про взаємозв’язок явищ, об’єктів, предметів.
Хід: діти повинні дати відповіді на запитання про взаємозв’язок явищ, об’єктів, предметів.
Дидактична гра „У весняному лісі”
Мета: вчити дітей системного аналізу.
Хід: дітям пропонуються предметні картинки із зображенням звірів, птахів, рослин, необхідно розповісти про зміни, які відбуваються з даним об’єктом навесні.
Список літератури
1. Альтов Г. І тут з'явився винахідник: Науково-популярна книга. - М.: Дет. літ. 2000.
2. Альтшуллер Г.С., Злотін Б.Л., Зусман А.В. Теорія і практика вирішення винахідницьких завдань. Методичні рекомендації. - Кишинів, 1989.
3. Меєрович М.І., Шрагіна Л.І. Технологія творчого мислення: Практичний посібник. - Мн.: Харвест, М.: АСТ, 2000.
4. Саламатов Ю.П. Як стати винахідником: 50 годин творчості: кн. для вчителя. - М.: Просвещение, 1990.
5. Чус О.В., Данченко В.М. Основи технічної творчості. - Київ: Вища школа. 1993
