Веселі нотки

«Ми краплинки із криниці роду»

Родинне свято для старших дошкільнят

Зал святково прикрашений вишивками. Центральна стіна – „дерево” роду групи.
Танець
Ведуча   Ми раді вас вітати у нашій світлиці
   І дарувати хліб із зілота-пшениці.
   Щоб хліб святий був на столі,
   Щасливі були люди в місті і селі.
   Серця в нас сповненні любов'ю, миром,
   Бажаємо, щоб зустріч була щирою.

Дитина    Гостей ми завжди стрічаєм
Круглим, пишним короваєм.
З рушником берем таріль,
Коровай кладем і сіль.
    Шанобливо хліб підносим:

Усі разом   Любий гостю наш приймай
Символ дружби – коровай.
Пісня „Паляниця”муз.З.Присухіної, сл.В.Дерія
Мама І    Щиро дякуємо любі дітки за ваші вітання, за цей сонячний коровай. Ми прийшли сьогодні до вас на свято не з порожніми руками, а з гарними дарунками.

Мама ІІ    Даруємо вам ці квіти
                  Щоб весело було жити.

Мама ІІІ    Принесли вам мішечок гречки,
                   Щоб між дітьми в садку не було суперечки.

Мама ІV    А ми принесли в дарунок мішечок вівса,
                      Щоб садкова родина була здорова уся!

Ведуча    Сьогодні ми запрошуємо вас усіх на родинне свято нашої групи. Усі ми дуже старанно готувалися до нього, а щоб потішити вас, підготували пісні, вірші, таночки.

Дитина  На світі білому єдине,
   Як і дніпрова течія,
   Домашнє вогнище родинне,
   Оселя наша і сім'я.

      В щасливі і тяжкі години
      Куди б наш не стелився шлях –
      Не гасне вогнище родинне
      В людських запалене серцях.  
Ведуча   Сьогоднішнє свято – це ще одна сходинка до нашого зближення. Сюди нас усіх привела любов до свого народу, до рідної землі, до своїх батьків, любов до своєї матері – України.
Тут ми народилися і живемо, тут живуть наші батьки і тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини.

Дитина  Мій край чудовий –
   Україна, тут народились ти і я.
   Тут над ставком верба й калина,
   Чарівна пісня солов'я.

Дитина  У всьому світі кожен зна:
   Є батьківщина лиш одна.
   І в нас вона одна-єдина –
   Це наша славна Україна.
   Про Україну, рідний край
   Ти завжди, завжди пам'ятай.  

Ведуча    Наділяв Господь дітей світу талантами.
   Французам дав елегантність і красу.
                Угорцям – любов до господарювання.
                 Німцям – дисципліну і порядок.
       Полякам – здатність до торгівлі.
              Італійці одержали хист до музики.
              А що ж дісталось українським дітям?
              Неоціненний дар, який уславив Україну на весь світ – пісню.

Дитина   Люди кажуть, що пісня вранці помагає,
                Пісня вгорі нас вітає,
                Пісня радощі приносить,
                Наше серце пісні просить.
Пісня «Нова Україна»
Ведуча   Хто вас, дітки, щиро любить,
   Хто вас ніжно так голубить,
   Як ви хворі, цілі ночі
   Не стуляє свої очі?
Всі діти  Матуся!

Ведуча   Хто колисочку гойдає,
   Хто вам пісеньку співає,
   Хто вам казочку розкаже,
   Хто вам лялечку покаже?

Всі діти  Рідная матуся!

Ведуча   Коли, дітки, ви ліниві,
   Неслухняні, пустотливі,
   Як буває іноді,
   Хто ж то сльози ллє тоді?

Всі діти  Все ж вона – матуся!

Дитина   А чи вам відомо
   Про найкращі ліки,
   Що знімають втому
   Вправно і навіки?!
   Що приносять вчасно
   Справжній порятунок,
   Ліки ці прекрасні –
   Мамин поцілунок.

Ведуча  Хотілося б пригадати призабутий обрят українського народу – закосичення. А історію цього обряду нам розповість мама нашої вихованки (ім'я мами).
Мама   Була в родині дівчинка. Доки малою була, тільки й турбот, що радіти сонечку, матусиній ласці, тільки й діла, що рости здоровою, набиратися розуму й досвіду. І як одна з ознак цього безтурботного періоду життя — вільне, розпущене волосся, прикрашене віночком.
Підростало дівчатко, і настав час, коли дитина стала помічницею, їй довіряли якусь роботу, залучали до родинних справ. Дівчинці вже заважало розпущене волосся. Тому треба було підбирати його, а точніше — заплітати.
Та не міг наш народ не відзначити такої події в житті дівчинки. Тому народився гарний, ніжний, дивної краси, великого змісту обряд першого закосичення, дуже важливий для духовного розквіту кожної дівчинки 5—7 років.
Підросли вже і наші дівчатка. Час вже і нам їх закосичувати.

Ведуча  Мами завжди про донечок дбали?

Мами  Дбали.

Ведуча   Рушничок до свята вишивали?

Мами   Вишивали.

Ведуча   Ідіть же, дівчатка, до матусь рідненьких
Дозволу питати, дозволу питати косу заплітати.

Дівчатка  Благослови, мати, косу заплітати,
Косу заплітати, у стрічку вбирати.

Мами  Благословляємо!
(Мами дарують дівчаткам вишиті рушники.)
Танець з рушниками
(Застеляють рушничками стільчики, сідають).
Ведуча   А закосичуватимуть вас, любі дівчатка, ваші матусі!
Бо хто ж, як не матінка рідна, благословляє діток на добре, щасливе життя у достатку і праці.

Матусі  Плетися, коса, розумнішай, голова,
Родися, краса, добрішай, душа!
Під музику заплітають дівчаток
Ведуча   А тепер, матусі, візьміться за руки і тричі обійдіть дівоче коло, щоб захистити своїх донечок від усього лиха, напасті, щоб відвернути від них нудьгу і страждання. Нічого немає сильнішого за материнське благословення.
Мами читають молитву
Донечко рідненька, ти іще маленька,
Я молюсь за тебе, як і кожна ненька.
Я прошу у Бога здоров’я міцного,
Щоб тобі послав він щасливу дорогу.
Щоб в житті ніколи ти горя не знала
І щоб твоя доля цвіла-процвітала.
(По закінченню під музику ідуть по колу.)
Ведуча   Поцілуйте своїх донечок, привітайте з важливою подією в їхньому житі.
(Мами вітають донечок, дарують намисто).
Дитина-хлопчик Косички у дівчаток, щоб смикати за них,
Так думав я спочатку. Та виявилось — ні.
Вони ростуть для того, щоб заплітати довго,
     Щоб хтось про них казав: «Ах, ах, ах!»
А мені косичок не треба, я — хлопчак.
А що я теж красивий, то це помітно й так.
Ведуча   Дітям для щастя потрібні не тільки материнські руки й ласкавий погляд, а й батьківське тверде слово. Батько й мати у дитячій долі – це два гарячих сонця, що дарують тепло і радість.
            Послухайте, як діти мріють, щоб завжди поряд з мамою був тато.
(виходить тато і син)
Син   Тату, ти знаєш навіщо мені дві руки?

Тато   Одна, напевно, щоб тримати хліб, друга – ложку.

Син  Не тільки, щоб їсти. Одна рука у дітей для того, щоб триматися за маму, друга за тата.
Ведуча   Хай поряд із Мамою завжди йтиме Тато!
  
   Сімейний вогонь палає,
   Теплом наповнює дім.
   Хай тато маму кохає,
   Хай щастя не зраджує їм.

      Запаліть же свічечку,
Батьки запалюють свічечки.
      Нехай палає,
      Поєднає нас вона в цей час.
      Друзів голоси нехай лунають,
      Пісня й слово хай єднає нас.
Пісня «Хай живе надія»сл. і муз.І.Білик
Ведуча  Як і у дічаток, так і у хлопчиків існував обряд переходу від дитини до маленького козачка, обряд підперізування. Від найдавніших часів у багатьох народів пояс, підперізування мали сакральне значення, пов'язане з ідеєю досконалості, безкінечності й водночас цілісності. Цей обряд – підперізування доручається виконати татусям і дідусям. Але перед тим, ваші синочку хочуть дещо сказати.
Діти-хлопчики  Ми до батьків сказати хочем слово,
    Сповнене ніжності і любові.
    Бо без батьків чого ми в світі варті?
    Без батьківської строгості і жарту?
    Без вашого батьківського тепла?

      Усе в житі міняється і в'яне,
      Усе мина, відходить назавжди.
      Лиш батьківська любов ніколи не зів'яне,
      Лиш татові слова зі мною назавжди.

    Ми любим, вас наші тата,
    І вам бажаємо здоров'я ми багато.
    Ми хочемо, щоб завжди ви раділи.
    І щоб в житті ніколи не хворіли.

      Хоч часом ми буваємо нечемні,
      І дуже ви хвилюєтесь за нас,
      Але у серці знаємо, напевно:
      Ми більше радуємо вас.
Під музику тати підходять до своїх синочків і зав'язують їм пояски, даруючи `їм шаблю в знак мужності.
Діти – хлопчики  За Дніпровськими порогами,
    За південними дорогами,
    За степами за широкими
    Наші прадіди жили.

      Мали Січ козацьку сильную,
      Цінували волю вільную,
      Україну свою рідную
      Як зіницю берегли.

    Гей ви, хлопці – запорожці,
    А де ж ваша сила?
    Чи свою козацьку силу
    Ви не розгубили?

      Будем хлопці – запорожці,
      Завжди пам'ятати:
      Хто безсилий, той безкрилий,
      Тому не літати.
Пісня «Козак»
Ведуча   А які у нас добрі, лагідні дідусі та бабусі! Вони нас не просто люблять, а леліють і голублять. Прощають усі наші витівки, образи, а їхнє добре слово завжди зігріває, заспокоює, відвертає сльози та сум.
Дитина   Бабуся моя дорогенька,
   Матуся моєї матусі.
   Присядь коло мене близенько,
   Я ніжно отак пригорнуся.
   Накину тобі я на плечі
   Хустинку тепленьку, пухову.
   Як гарно з тобою малечі
   Бабусю, завжди будь здорова!

Дитина   Цілую бабусині втомлені руки,
   Що знали в житті і любов, і розлуки,
   Що вміють такий смачний хліб випікати
   І людям добро завжди дарувати.

Дитина   За все найкраще у житті,
   За ваші руки золоті,
   За ваші лагідні серця,
   Внучата вдячні без кінця.

Ведуча    Не можна уявити бабусю без колискової. Отож, дорогі бабусі, заспівайте своїм внучатам, а ми всі уважно послухаємо.
„Колискова”(у виконані бабусі)
Дитина  Чи мороз, чи віє завірюха,
   Я нічого небоюсь.
   Це тому, що маю друга.
   Мій найкращий друг – дідусь.

      Ми йдемо гуляти разом
      І в кіно, і в магазин...
      До морозива я ласа,
      А мультфільми – любить він.

   З таким хорошим другом
   Не нудно вдвох ніде.
   З таким хорошим другом
   Ніхто не пропаде!

      Лижі ми купили добрі,
      Першим став на них дідусь.
      Ми обоє з ним хоробрі –
      Я кататися навчусь.

   Теж я виросту, а поки,
   У нас такі веселі дні,
   Що здається менше років
   Дідусеві, ніж мені.
Ведуча пропонує провести конкурси.
Конкурси
Ведуча   Велика, дружна родина – запорука дитячої радості та щастя.
Коли родина велика, дружна – нічого не страшно. Це фортеця, яка захищає й оберігає від негоди та крижаного вітру. Домашнє родинне вогнище наповнює теплом та радістю наші серця, і відступають перед цим гарячим полум’ям горе та негаразди.
В душі – то пісня солов'їна,
То злякано сичі кричать.
Щоб не кришилася родина,
Щось треба вміти і прощать.

Нехай людські любов і шана
Осилять всі шляхи круті,
Бо в дітях ми себе лишаєм,
Себе продовжуєм в житті.

Ведуча   Родина складається із кровних родичів. А наша садкова родина створилася силою обставин. І ось яке родинне дерево виросло в нас. Це дерево – загадка. Кожна гілочка на ньому – одна родина. Ваші діти намалювали своїх членів сім’ї. Пізніше ви підійдете до нього, відшукаєте і заберете на пам’ять про наше свято.
А я хочу ще раз побажати миру і затишку, щастя і взаєморозуміння, любові і поваги в ваших родинах.

Ведуча   Всі гуляли, веселились,
   Всім нам радісно було.
   Ось і  закінчилось,
   І, здається, все пройшло.

   Ні, так просто не проходить –
   В серці струночка бринить.
   Бо в щасливій родині
   І дитині добре жить.

   Заходьте до нас частенько,
   Будем дуже раді вам.
   Гості, татусі, матусі –
Всі разом  Кланяємося всі ми вам!

Ведуча   Лине пісня рідним краєм,
   Музика лунає,
   Вся садочкова родина,
   Сьогодні вам співає.

Пісня ”Скільки б не співали…” укр.нар.мелодія.

Ведуча    Ми співали, танцювали
    Поздоровлення читали.
    А тепер усі до чаю
    Стіл святковий накриваєм. 

 

«Свято Книги»

Музична розвага до Дня знань  для дітей усіх вікових груп

Цю невелику музичну розвагу, присвячену джерелу знань — книзі, пропоную розіграти з дітьми на початку навчального року. Вона буде приурочена до Дня знань, веселі ігри, танці й пісні допоможуть діткам поринути у світ книжкових фантазій, а незвичний, як для музичної розваги, тематичний зміст ознайомить з деякими видами книжок (збірки казок і віршиків, пісенники, розмальовки, книжки-пазли).
Перша ведуча   Здрастуйте, дорослі!
Здрастуйте, діти!
Не бачилися з вами цілісіньке літо.
Ось, нарешті, зустрілися ми,
Першого вересня, восени!

Друга ведуча   Тож радійте зустрічі, усміхайтеся,
У долоньки плескайте — привітайтеся!..
Сьогодні день чудовий —
День знань і день книжок,
І ми приготували для всіх візок книжок!
Ведучі підвозять до журнального столика візок з різними книжками (книжками казок, розмальовками, пісенниками тощо) і виконують пісню "Візок книжок"(або іншу пісню про книжки) яку підспівують усі діти.
Перша ведуча  А яку ж книжку відкрити мені
І покласти ось тут на столі?

Друга ведуча   Відкриємо книжку казок
І почитаємо для діточок.
Ось цікава казка для маляток —
Про двох жадібних ведмежаток:
Жили собі маленькі ведмежата,
Які любили бавитися й грати,
На стежку в лісі вибігли вони,
І сиру свіжого шматочок там знайшли.
Як почали ведмедики ділитись —
Одразу встигли й посваритись,
Один гукає: "Це мій сир, віддай!".
А другий каже: "Ні, це мій сир, не чіпай!".
Та ось лисичка тим ліском ішла,
Сир поділити звірям помогла,
Куснула сир разок, іще разок —
Й у роті в неї зник увесь шматок!
Скажіть, чи правильно лисичка учинила,
Коли сама увесь сирок поїла? (Ні!).

Підкажіть, будь ласка, діти,
Як по правді сир ділити? Відповіді дітей.

Перша ведуча   Так-так, все порівну ділити варто,
І їжу, і пісні, і жарти.
Діти, давайте і ми поділимось з друзями гарною пісенькою.
Діти старших груп виконують пісню про дружбу на вибір керівника музичного.
А потім запрошують усіх дітей потанцювати в парах "Таночок дружби"
Друга ведуча   Зараз книжечку з віршами,
Почитаєм разом з вами.
Обережно відкриваю,
Вірш про літо почитаю:
Промайнуло тепле літо,
Сонячні забрало дні,
Полишило літо дітям
Теплу згадку по собі.

Перша ведуча   Ще про літо є вірші у книжці,
Та забула, на якій сторінці.
Діточки, допоможіть,
Самі вірші розкажіть.
Діти читають віршики про літо.
Потім ведучі запрошують дітей молодшої та середньої груп виконати
Пісня "Літечко"
Друга ведуча   А ці книжечки незвичні,
Знаки всі у них музичні:
Чорні нотки на лінійках намальовані —
Звуки пісеньки у них заховані!

Перша ведуча   Я цю пісню добре знаю —
Зараз вам її заграю,
Діти, відгадайте вмить,
Яка пісенька звучить?
Всі діти, які впізнали укр. нар. Пісню "Веселі гуси", виконують її.
Друга ведуча   А в цій книжці малюнків багато,
Їх розфарбовують наші малята,
Сторінки розмальовки ми гортаємо,
Картинки кольорові розглядаємо:
Ось — галявина, майданчик,
По стежині скаче м'ячик...
Одна ведуча кидає м'ячик до ніг іншої.
Ой, дива! Ой, дива! Біля ніг моїх
Скаче м'ячик-по стрибайчик скік-скік-скік!
Що ти хочеш, м'ячику?..

Перша ведуча    ...Хоче з нами грати,
З дівчатками й хлоп'ятками весело стрибати!
Гра "М'яч впіймай і стрибай"
Тільки-но зазвучить весела музика, ведучі кидають м'яч кожній дитині по черзі, називаючи її ім'я (наприклад: "Катю, лови!"). Хто впіймав м'яч — кидає його назад ведучій, стає біля свого стільчика і починає стрибати на місці. Гра закінчується тоді, коли всі діти із зупинкою музики сідають на стільчики. По закінченні гри ведуча котить м'яч у куток, де стоять дитячі візочки з книжками-пазлами.
Перша ведуча  Ой, закотився м'ячик у куток,
А що ж там є? Візочки, повні книжечок!
Щоб уважніше розгледіти ці книжки,
Треба дітям позмагатись трішки!
Гра "Перегони візників"
До краю мотузки кожного візочка прив'язано олівець. На один візок обирається один гравець з кожної групи. За командою ведучих кожен гравець накручує мотузку на олівець, наближуючи до себе візок. Гра закінчується тоді, коли всі візочки приїдуть до гравців.
Перша ведуча   У кожному візочку книжка-гра,
Яку так любить наша дітвора,
Незвичні тут також сторінки —
Вони частинки спільної картинки.

Друга ведуча   Тож зараз вихователі і малюки
Швиденько поскладають пазли залюбки.
Гра "Склади книжковий пазл"
Кожна група роз'єднує сторінки своєї книжки-пазлу і складає з них картинку. Гра закінчується тоді, коли всі пазли складено.
Перша ведуча   Ось і закінчилась книжкова гра,
Старались вихователі і дітвора,
Час оплесками всіх нагородити:
Ви молодці — і вихователі, і діти!

Друга ведуча   А ще наш візочок привіз
Незвичайну книжку-сюрприз,
Відкривається вона лише тоді,
Коли скажете рядочки чарівні:

"Будь ласка, книжечко, відкрийсь,
Сюрприз книжковий, покажись!
Діти з дорослими тричі повторюють чарівні слова, після чого ведучі відкривають книжку-сюрприз і пригощають з неї малечу солодощами.

Різдвяна казка
Театралізація для старших дошкільнят

Ведуча   Закував Дід Холод річки –
    Біло – біло навкруги.
    Дітям тепло біля пічки,
    Накаталися з гори.
    Вже схотіло сонце спати.
    Місяць з хмар вигляда.
    Сутінок спішить до хати,
    У віконця загляда.
    Всі готуються до свята,
    Клопіт в хаті й на дворі.
    Прикрашають, чим багаті,
    Пісні страви на столі.
    Тільки Зірка засіяє,
    То й Різдво прийде до нас.
    Але лихо не дрімає
    Лише вичікує свій час.
З’являються під тривожну музику Відьма, Чорт і Змій.
Відьма   На заваді станем людям:
    Сонце треба захопить,
    Хай Різдва у них не буде,
    Всюди темрява стоїть.

Чорт    Зійде Місяць – я схоплю,
    І сховаю, чи втоплю.

Змій    Зірку треба теж сховати.
Крадуть Сонце, Місяць, Зірку і біжать за хатинку.
Ведуча   Діти лихо відчувають –
    Всі принишкли і мовчать.
    Болісно старі зітхають,
    Між собою гомонять:

Дитина   Люди Зірку всі чекають,
    Що про свято сповістить,
    До вечері не сідають,
    На столі дідух стоїть.

Треба козаків послати,
Де що ділось з’ясувати.
Хлопці здатні все здолати
Й нашу Зірку відшукати.

Гей, виходьте, козаки!
Захистіть нам те, що свято.
Ви – відважні вояки,
Справу вирішіть завзято.
Виходять під марш козаки.
Козак I   Ми добудем світло людям,
Зірка радість сповістить.
Будемо шукати всюди,
Ви з надією нас ждіть.
Вирушають у путь.
Козак II   Довго в лісі ми блукали,
Та нікого не стрічали.
Подивіться, ось хатина.
Може, добра там людина?
    Хлопці стукайте до хати.
    Треба десь заночувати.

Відьма (виходить з хати) Хто зайшов у ліс далеко,
     Хто шукає тут халепу?

Козак III   Ми, бабусю, козаки,
    Українські парубки.
    Потомились, хочем спати.
    Чи нас зможете прийняти?

Відьма   Добре, добре, відпочиньте.
    Ось водичка, хлопці, пийте.
Козаки п’ють і засинають біля хати.
    Сонне зілля наварила,
    Козаків ним напоїла,
    Міцно будуть хлопці спати,
    Треба зброю заховати.

Ведуча   З неба ангели злетіли,
    Наших хлопців розбудили.
Під лагідну музику виходять Ангели.
Лагідно торкаються козаків і «відлітають».
Козак IV   Зіллям баба напоїла,
Нашу зброю захопила.
І слідів ніде нема,
Все засипала зима.
Хату баба зла замкнула
І у ліс від нас майнула.
Гляньте, хлопці, у віконце –

Там в хатині наше Сонце.
Двері треба відчинити,
Сонце в небо відпустити.
Козаки відпускають Сонце.
Сонце   Хай вам Бог допомагає,
Лихо хай усе минає.
В путь пора мені рушати,
З ранку в небі засіяти.
А мій промінь допоможе:
Відшукати зброю зможе.

Козак I   Швидше, хлопці, всі у путь,
    Місяць треба повернуть!
Козаки ідуть під маршову музику до болота.
Ведуча   Врешті – решт багно знайшли,
    Каламутить почали.

Чорт    Хто там воду каламутить
    І не чисту силу будить?

Козак II   Говори, нечиста сило,
    Де ти Місяць утопила?

Чорт    Я сховав його на дні,
Бо потрібен він мені.
А щоб місяць вам віддати,
Потребую я відплати.
І таке моє завдання:
Буде з оплесків змагання.
Чиї оплески гучніші,
Той і Місяць тримає.
Як змагання програєте,
Мені душу віддаєте.
Змагаються хто голосніше плескає.
    Ой, не в силах оплески терпіти,
    Краще Місяць відпустити.

Місяць   Дякую за допомогу,
    Врятували від біди.
    Вам тепер світить в дорогу
    Буду з радістю завжди.

Козак III   Зізнавайсь, нечиста сило,
    Ти і зірку захопила?

Чорт    Вашу зірку Змій украв,
    Десь у лісі заховав.

Козак IV   Швидше, хлопці, знов у путь,
    Зірку треба повернуть.
Ідуть до печери Змія
    Ось печера із каміння.
    Взнаєм, хто в ній, неодмінно.
    Може, хтось живе хороший,
    Нам у справі допоможе!
    Щоб не довго нам гадати,
    Треба пісню заспівати.
Колядка
(за вибором керівника музичного)
Змій    Хто у лісі тут співає,
    Мені спати заважає?

Козак I   Віддавай нам зірку, Зміє,
    Побороть її зумієм.

Змій    Загадку мою вгадайте –
    Свою зірку забирайте.
    Знати хочеться скоріше,
    Хто з вас все – таки мудріший?
    У чого нема кінця?

Козаки   У кільця нема кінця.

Змій    Розгадали ви, та вам
    Зірку поки не віддам.
    Знати хочеться скоріше,
    Хто з вас все – таки сильніший?
    Ви тягніть мотузку разом,
    Переможу вас відразу.
Козаки беруться за канат і тягнучи промовляють
Козаки   Разом вхопимось руками,
    Та упремося ногами.
    Тягнемо разом: раз, два, три!
    Змія ми перемогли!
    Хай на небі Зірка сяє
    І про свято сповіщає.
Козаки перемагають Змія. Він тікає. Козаки виводять зірку.
Зірка   В ніч, коли Ісус родився,
    Я на небі засіяла.

    Хто на мене задивився,
    Тому радість сповіщала.

Ведуча   З тих часів років багато
    У історію спливало.
    Та Різдво Ісуса свято
    Для людей назавжди стало.
    Як колись волхви дитину
    Втішить даром поспішали,
    Ладан, золото і смирну
    Із поклоном поскладали,
    Так різдвяні подарунки
    Подарують дітям свято,
    А на гілочках ялинки
    Зірок засія багато.
Колядка за вибором керівника музичного